Державна освітня установа

Спаський педагогічний коледж № 3

Контрольна робота

Тема: Алергічні стани

с. Спаське 2009

Зміст

1. Поняття про алергію. Групи алергенів та їх коротка характеристика

2. Характеристика алергічних захворювань і перша допомога

2.1 Бронхіальна астма

2.2 ексудативно-катаральний діатез

2.3 Гостра кропив'янка і набряк Квінке

2.4 Анафілактичний шок

3. Профілактика алергічних захворювань

Список використаної літератури

1. Поняття про алергії. Групи алергенів і їх коротка характеристика

АЛЕРГІЯ (грец. allos інший + ergon дія) - незвичайна (підвищена) чутливість організму до впливу деяких чинників навколишнього середовища (хімічних речовин, мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності, харчових продуктів та ін), званих алергенами. Призводить до розвитку алергічних захворювань.

Алергенами можуть бути різні сполуки - від простих хім. речовин (бром, йод) до найскладніших (Білки, полісахариди, поєднання тих і інших). Одні з них потрапляють в організм ззовні (екзогенні алергени), інші утворюються в самому організмі (ендогенні алергени, або аутоалергени). Екзогенні алергени бувають неінфекційного (Побутовий пил, шерсть тварин, лікарські засоби, хім. Речовини, пилок рослин, тваринні та рослинні харчові продукти) і інфекційного (бактерії, віруси, грибки і продукти їх життєдіяльності) походження. Потрапляючи в організм різними шляхами, екзогенні алергени можуть викликати ураження різних органів і систем. Серед екзогенних алергенів виділяють біологічні, лікарські, побутові, пилкові, харчові, промислові.

Біологічними алергенами можуть бут

и бактерії, віруси, грибки (див. Грибки мікроскопічні), гельмінти, сироватки (див. Імунні сироватки) та вакцини. Розвиток багатьох інфекційних хвороб (бруцельоз, лепра, туберкульоз тощо) супроводжується алергією. Таку А. називають інфекційною, а захворювання, викликані бактеріями, грибками або вірусами, у розвитку яких велику роль відіграє А., - інфекційно-алергічними. Нерідко їх викликають мікроорганізми, які зазвичай присутні на шкірі, в дихальних шляхах, порожнині рота і кишечнику. Джерелом А. є також осередки хронічні інфекції в організмі - каріозні зуби, тонзиліт, запалення придаткових пазух носа і ін Сироватки та вакцини, введені парентерально, можуть стати причиною різних алергічних реакцій (В т. ч. і найбільш важкого їх прояву - анафілаксії). А. при гельмінтозах розвивається у зв'язку зі всмоктуванням продуктів розпаду і обміну гельмінтів.

Лікарською алергеном може бути практично будь-який лікарський препарат. Так, алергічні реакції при застосуванні кодеїну спостерігаються приблизно у 1,5% випадків, ацетилсаліцилової кислоти - Близько 2%, сульфаніламідів - близько 7%, Пеніциліну - до 16%. Нерідко алергічні реакції виникають у відповідь на введення новокаїну, вітаміну В1 і багатьох інших препаратів. У зв'язку зі значним поширенням антибіотиків саме вони, і в першу чергу Пеніцилін, найбільш часто викликають алергічні реакції. Частота цих реакцій зростає в міру повторення курсу лікування. Пеніцилін частіше інших лікарських засобів служить причиною алергічних реакцій зі смертельним результатом, причому доза, що викликає реакцію, може бути дуже невеликий.

Серед побутових алергенів основну роль відіграє домашній пил, в яку входять пилові частинки з килимів, одягу, постільної білизни. До цієї ж групи відносять так зв. епідермальні алергени - волосся, шерсть, лупа тварин. Нерідко алергеном є рачок дафнія, який застосовують як сухий корм для акваріумних риб. В останні роки збільшується число алергічних реакцій на препарати побутової хімії, особливо на пральні порошки. Побутові алергени найчастіше викликають алергічні захворювання дихальних шляхів (бронхіальна астма, алергічний нежить).

Алергічні захворювання виникають при попаданні в організм пилку деяких видів рослин, частіше вітрозапилюваних (пилкові алергени). Пилок викликає нежить, кон'юнктивіт і інші прояви полінозів. Сильними алергічними властивостями володіє пилок амброзії.

Харчовими алергенами можуть бути мало не всі харчові продукти. Частіше за інших А. викликають молоко, яйця, м'ясо, риба, помідори, цитрусові, шоколад, полуниця, суниця, раки. При попаданні в організм алергенів через шлунково-кишкового тракт виникає харчова алергія. Харчова алергія може розвиватися дуже швидко. Так, при А. до молока вже через кілька хвилин після його прийому можуть з'явитися блювання, пронос, а дещо пізніше і інші симптоми (кропив'янка, пропасниця). Іноді перші симптоми виникають лише через деякий час. Зазвичай харчова алергія розвивається на тлі порушень функції шлунково-кишкового тракту. У дітей її розвитку сприяє перегодовування; часто харчові алергени викликають у них діатези. Непереносимість певних харчових продуктів не завжди пов'язана з алергічною реакцією. Вона може бути обумовлена ​​недостатністю деяких ферментів (напр., лактози) в травних соках, яка призводить до порушення переварювання їжі і розладів, схожим на харчову алергію. В відміну від харчової алергії алергічні ураження шлунково-кишкового тракту, розвиваються при попаданні алергену в організм іншим шляхом, називають шлунково-кишковою алергією. Напр., Алерген, проникаючий в організм через слизову оболонку дихальних шляхів, може викликати алергічну реакцію у кожному відділі шлунково-кишкового тракту.

Розвиток хім. промисловості призвело до значного збільшення кількості різних речовин (Промислових алергенів), з якими доводиться стикатися людям. Це зумовило виникнення різних за своїм характером алергічних реакцій, гл. обр. уражень шкіри - алергічних дерматитів. Промисловими алергенами можуть бути скипидар, мінеральні масла, нікель, хром, миш'як, дьоготь, дубильні речовини, азонафтолові та інші барвники, лаки, інсектофунгициди, речовини, містять бакеліт, формалін, сечовину, епоксидні смоли, детергенти, амінобензоли, похідні хіноліну, хлорбензолу і багато інших речовин. В перукарських і косметичних кабінетах алергенами можуть виявитися фарбники для волосся, брів і вій, парфюмерні речовини, рідини для волосся; в фотолабораторіях - метол, гідрохінон, з'єднання брому.

Особливу групу алергенів складають фізичні фактори - тепло, холод, механічний вплив. Вважають, що в багатьох випадках під дією цих факторів в організмі утворюються певні речовини, які і стають алергенами.

2. Характеристика алергічних захворювань та перша допомога

Бронхіальна астма - хронічне захворювання органів дихання, як правило, інфекційно-алергічної природи, при якому виникають напади задухи, що носять нерідко болісний характер. Ці напади обумовлені порушенням прохідності бронхів внаслідок спазму мускулатури дрібних бронхів (Бронхіол), набряку їх слизової оболонки і закупорки просвіту бронхіол в'язким вмістом.

Причиною розвитку захворювання є віруси, мікроби, які, взаємодіючи з організмом, викликають його алергічну перебудову. Найчастіше бронхіальна астма розвивається на тлі попередніх хронічних захворювань органів дихання (особливо бронхітів і пневмоній), а також і придаткових пазух носа (наприклад, гаймориту). При бронхіальній астмі хворий стає чутливим до різних подразників алергічної природи - пилку рослин, хімікатів, домашнього пилу, грибків і іншим агентам зовнішнього середовища. Загострення хвороби частіше виникає у весняні і осінні місяці, коли організм найбільш схильний до простудних інфекцій.

Астматичний синдром, розвивається при бронхіальній астмі, характеризується нападами ядухи, які найчастіше розвиваються раптово і вночі. Хворі можуть назвати годину і хвилини початку нападу. Першими провісниками нападу можуть бути першіння в горлі, кашель, нежить, свербіж шкіри. Через нетривалий час хворий відчуває нестачу повітря. Дихання стає все більш утрудне...